Шановні військовослужбовці!  Дорогі земляки!

Шановні військовослужбовці! Дорогі земляки!

Щиро вітаю вас з Днем Збройних Сил України. Відзначаючи це свято, ми складаємо глибоку шану всім, хто боронив честь і свободу рідної землі, хто нині зміцнює обороноздатність країни.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Що заважає об’єднати Україну?
2010-02-24 15:47:00

Що заважає об’єднати Україну?

Україна – країна, з унікальним географічним положенням, природними багатствами, традиціями, історією, інтелектуальним потенціалом, і все одно, чомусь багатостраждальна ця земля.

Багато століть Україна була парканом для західних країн від монголо-татарських навал, Османської імперії та інших, була житницею для Російської імперії та Радянського Союзу і зараз являє собою великий ресурсний потенціал, який вабить західні та східні країни  втручатись у внутрішні справи моєї держави.

Що заважає об’єднати Україну, братів по крові, земляків, близьких людей по вірі та волі, споріднених землею людей та баченню щасливого майбутнього країни? – Це затьмарений розум історією, культурою, мовою, тим, чим паразитують і штучно роздмухують політичні партії із своїми розпіареними лідерами.

Замість того, щоб покращувати стан справ у середині країни, політичні сили і, перш за все, їх лідери, лише борються за владу і використовують, як на мене, неприпустимі  помилки, піднімаючи ворожнечу у питаннях мови, історії, відмінностях регіонів. Вони розколюють країну і тим самим формують у них бачення ворога у інших регіонах, які підтримують іншого політичного лідера,  бо,   як   казав   відомий   український  письменник,  громадський  діяч  І. Франко, "чи одна партія має верх, чи друга - для народу користь ніяка".
 

Для мене особисто було великим розчаруванням і ганьбою для нації, коли я бачив, що в середині сімей, люди зі своїми близькими сперечаються за того чи іншого кандидата в Президенти України. Коли політика просікається у сім’ї, а таке буває особливо тоді,  коли в країні розруха, політична криза, і народ починає цікавитись політичною ситуацією в країні,  і це ознака не професійної і недієздатної  влади. Криза суспільства починається з верхівки, а кінець поставити треба з самого низу, бо об’єднання України не тільки повинно проходити у масштабах Сходу та Заходу, воно має починатися з окремої людини чи з його сім'ї. Суперечки у суспільстві, пов’язані з політикою, роз’єднують та формують проблемно-конфліктні ситуації, вихід з яких буде дуже важким. 

Влада не зробила нічого суттєвого на шляху консолідації країни, можливо, треба було просто переоцінити проблеми українських людей, бо відбувається дезінтеграція суспільства. Владою не було зроблено ні проектів, ні заходів для об’єднання  країни, то як можна говорити про те, що заважає об’єднати Україну, якщо для об’єднання треба було провести важку роботу, як владі, так і суспільству, а не навпаки роздмухувати війну на питаннях НАТО, ОУН-УПА, мови -  це топить нашу націю, у вирі провокацій, нав’язаних як внутрішніми, так і зовнішніми проектами невідомих агресорів.

 Ми - українці, ми повинні мати свою мову, бо, як сказав відомий український письменник П. Куліш, «Поховали ми з дідами Слово, нашу силу…». 
 

Українському народові треба самому збагнути, що НАТО, яким розділяють суспільство, не являється ворогом суверенності країни, наша участь у НАТО дасть можливість зменшити видатки на національну безпеку, покращити Збройні Сили України та обороноздатність держави, і це буде ще одним кроком до здійснення плану вступу до ЄС, але лише український народ має дати відповідь на запитання, чи бути Україні в НАТО. Треба показати на прикладі інших країн, що дала їм співпраця з НАТО.

Питання щодо воїнів ОУН-УПА дуже гостро стоїть у сучасній Україні  і, як на мене, повної оцінки теперішнє суспільство їм дати не може. Роздумуючи над цим питанням, можна говорити про те, що ці воїни справді боролися за визволення України від СРСР, але союзника вони обрали помилково - вони просто не мали інших можливостей та союзників, щоб протистояти Сталінщині, і тим самим поставили на собі печатку воїнів, невизначених країною.

Так, важка та не звичайна проблема з воїнами ОУН-УПА, але не треба забувати, що в країні є багато гостріших та відчутніших проблем в економічній сфері, неспроможності існування села, катастрофічне становище екології, некваліфікаційної  медицини, низький рівень життя, погане фінансування культури, занедбане комунальне господарство («сталінки» та «хрущовки», що розвалюються і приводять до численних жертв), тощо. Одним словом, як можна говорити про Голодомор, якщо зараз країна не може нагодувати бідноту! Влада тим самим відводить очі від нагальних проблем суспільства.

Чому б владі не виконати програму мобілізації молоді з Заходу країни на Схід і навпаки, тобто надати молодим можливість стажуватися, будувати житлові будинки, навчатися в інших регіонах. Тим самим ми надамо можливість молоді вивчити більш глибоко побут інших земель України, їх культуру, історичні процеси, що впливали на ці землі та свідомість місцевих людей, особливо проблема мовного питання. На мій погляд, такий проект дав би новому поколінню шанс реабілітувати вчинки наших предків та сучасників у роз’єднанні України, ми сформували б нову еліту, нову інтелігенцію, оскільки "у нас нема інтелігенції. У нас є тисячі людей письменних, але інтелігенції нема" (І. Франко). Просто треба соціалізувати Західну Україну зі Східною в єдину централізовану країну.

Я являюсь членом політичної організації «Єдиний Центр», статут та положення якої повністю співпадають із моїми переконаннями у галузі розбудови країни. Ця політична організація стоїть на позиціях єднання країни і, як на мене, вона має стати центром, який об’єднає країну над вирішенням конкретних проблем  українського суспільства. Народ України може об’єднати влада, яка займатиметься економікою та ефективно впорається з цією проблемою -  це викличе довіру до влади і розпочнеться процес  інтеграції людей до вирішення проблем НАТО, ОУН-УПА  тощо.

 Свідомістю нації повинна рухати об’єднуюча ціль, що поведе нашу  країну до щасливого майбутнього. Українці будуть щасливими, коли зрозуміють, що вони  - єдиний народ, невід’ємна рушійна сила держави, адже, як сказав один із класиків : «Немає народу – немає нації».
 

 

 

Лідер молодіжного крила Чернігівської обласної організації Єдиного Центру Руслан Микаілов

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"